КОКАИН Перу COCAIN Columbia Михайловка

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Как я купил кокаин и стал уважаемым человеком на районе

Але, дружище, сейчас я тебе расскажу историю, как я стал наркоманом и одновременно самым уважаемым человеком на районе. Открой глаза, потому что эта история настолько сумасшедшая, что в голове закладки окостенеют.

В один тусклый районный вечер, я прогуливался с друзьями по восьмому двору, когда вдруг мимо нас пронесся легковушка с тюнингом на высоких подошвах. Из окна авто проступала резкая вонь шали. Мы, как настоящие штрихи с района, сразу поняли, что это была анаша - наркота по-нашенски. Но кое-что было необычным - драйвер этого авто был настолько уважаемым, что наше самолюбие стало гореть как морфий в прахе.

Из растерянности мы решили подзаправиться и задавить интересным типом. Подойдя к нему, я кинул ему свежий кумар: "Ман, как ты берешь шалу? Что за пептид у тебя в кармане?"

Тут-то чувак остановился. Он посмотрел на меня и моих друзей - парочка авторитетных штрихов с района, понял, что мы тоже на одной волне. Итак, мы вступили в разговор, а он рассказал нам свою историю - как он стал уважаемым на районе.

Этот мужик, по имени Димон, рассказал нам о своем пути к славе и деньгам. Он купил кокаин для продажи, а потом сам употреблял его, чтобы почувствовать адреналин и силу уважения, которую ни один мародер не мог почувствовать. Классика, братан!

Мы были в восторге. Понимаешь, Димон был настоящим примером того, как простой парень с района стал быть всем, кем хотел. И наше доверие к нему выросло, как закладки в темных улицах.

Димон предложил нам стать его командой - продавцами и употребителями кокаина. Он обещал нам пролитые реки шали, кучу денег и уважение. Без раздумий, мы согласились, ведь кто из нас не мечтает о таком жизненном кайфе, где уважение и деньги хорошо замешаны с шалой и пептидом?

Так началась наша жизнь на районе. Мы устраивали шикарные вечеринки, где наши друзья и знакомые катились от ангельской пыли до головокружительного кумара. Не проходило и недели, как все в районе узнали о нас. Мы стали настолько уважаемыми, что даже гопники начали от нас отрекаться и шиковать нас.

Мы разбогатели, крутые пацаны с наркотическим бизнесом в кармане. Жизнь на районе поддалась нам, словно рассказ наркомана, заставляющий задуматься о том, что важнее - уважение со стороны района или чистое сознание.

Но, дружище, все эти вещи - лишь пептид в большой куче грязи, а мы в итоге стали полностью зависимыми от наркотического бизнеса. Наш район стал опустошенным, а мы потеряли все, кроме нашей страсти к закладкам. Уважение оказалось быстро сменяющейся валютой, которая никому ничего не значит.

Теперь я сижу один, вспоминаю все перипетии прошлого, и скажу тебе, братан - не иди по нашему пути. Жизнь не только закладки и адреналин, она еще и состоит из настоящих чувств и истинных отношений. Не забывай об этом, дружище.

Так что, парни, остерегайтесь зеркала, которое ломается при попытке увидеть себя в новом свете. Это был мой путь к славе и уважению, но в итоге, все оказалось ничтожным в сравнении с потерей самого себя.

Итак, братишки, пусть эта история станет для вас уроком. Выбирайте свои дороги осторожно, иначе закладки поглотят вас без остатка, словно безумный морфий в потоке времени.